Ресурсна кімната

Ресурсна кімната – це спеціально обладнаний освітній простір. Спеціально організований освітній процес, спрямований на гармонійний емоційний, психічний та фізичний розвиток дитини, групи дітей з особливими освітніми потребами.

Спеціально організований освітній простір дає змогу кожній дитині реалізувати своє право на освіту, максимально розкрити освітній і особистісний потенціал та подолати бар’єри соціалізації.

Навчання у ресурсній кімнаті базується на індивідуальних потребах кожної дитини.

Сенсорний куточок в ресурсній кімнаті створюється з метою релаксації і для проведення корекційної роботи психолога. Використання піскотерапії, обладнання для мозочкової стимуляції, обладнання для сенсорної стимуляції дозволяє зняти психоемоційне напруження, розвивати та вдосконалювати сенсорні, вестибулярні і рухові можливості дітей.

В нашому закладі створена окрема сенсорна кімната. Це допомогає створювати позитивну психологічну і емоційну атмосферу, що максимально сприяє психо-корекційній роботі психолога та педагога.

Ігрова зона – це місце для творчості та ігор.

Місце, де діти граються, обладнане столом, м’якими пуфами, підлога застелена килимовим покриттям, що дозволяє гратись на ньому.

Ігри у молодшому дошкільному віці відіграють важливу роль в формуванні і розвитку дитини. Обираючи іграшки, ми керуємось декількома основними критеріями: безпечність, вікова відповідність, активність.

Безпечність – дуже важливий критерій. Іграшки мають сертифікати якості, виготовлені з безпечних гіпоалергенних матеріалів. Вікова відповідність іграшок до віку дітей не лише забезпечує зацікавленість, а й допомогає досягнути максимального задоволення від гри. Активність – це безпосередня активна участь дитини в ігровому процесі, комунікації її з іншими дітьми.

Підбір дидактичних та розвиваючих іграшок для ресурсної кімнати ми здійснюєм з урахуванням індивідуальних та особливих освітніх потреб дитини.

Настільні ігри, конструктори, головоломки, мозаїки, шнурівки і соціально-комунікативні іграшки сприятимуть розвитку дрібної та крупної моторики, координації рухів, логічного мислення, пам’яті, уважності і інтелектуальних можливостей дитини. Здобування нових знань, освоєння нових навичок, формування правильних еталонів найкраще діти засвоюють в ігровій формі.

В ігровій зоні ресурсної кімнати панує невимушена, творча, пізнавально-розважальна атмосфера, в такому середовищі найоптимальніше встановлювати та налагоджувати зв’язок педагога з дітьми і дітей між собою. Ігрова діяльність спонукає дітей до комунікації, вчить їх грати в команді, що безумовно має значний вплив на загальний, психічний і емоційний стан дітей, допомагає оволодіти та засвоїти навички спілкування і поведінки в суспільстві.

Дитина з майбутнім

Склад учасників Команди супроводу

1.Склад Команди супроводу визначають з урахуванням освітніх потреб з ООП.
2.До складу Команди супроводу дитини з ООП належать:
постійні учасники:вихователь-методист ,вихователь,асистент вихователя,практичний психолог,вчитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП) та батьки дитини з ООП тощо.
Залучені фахівці:методичний працівник закладу освіти,лікар,асистент дитини,спеціалісти системи соціального захисту населення,служби у справах дітей тощо.
Принципи діяльності Команди супроводу
Основними принципами діяльності Команди супроводу є;
повага індивідуальних особливостей дитини з ООП;
дотримання інтересів дитини з ООН, не допущення дискримінації та її прав:
командний підхід;
активна співпраця з батьками дитини з ООП,залучення їх до освітнього процесу та розробляння ІПР;
конфіденційність та дотримання етичних принципів;
міжвідомча співпраця.

Завдання Команди супроводу

Команда супроводу виконує такі завдання:

збирання інформацій про особливості розвитку дитини,її інтереси,труднощі,освітні потреби на етапах створення,реалізації та моніторингу виконання ІПР;
визначення напрямків психолого-педагогічних та корекційно- розвивальних послуг,що можуть бути надані в межах закладу освіти на підставі висновку ІРЦ,та забезпечення надання цих послуг;
розроблення ІПР для кожної дитини з ООП та моніторинг її виконання з метою коригування та визначення динаміки розвитку дитини;
надання методичного підтримання педагогічним працівникам закладу освіти щодо організації інклюзивного навчання;
створення належних умов інтеграції дітей з ООП в освітнє середовище;
проведення консультативної роботи з батьками з батьками дітей з ООП щодо особливостей їхнього розвитку,навчання та виховання;

проведення інформаційно-просвітницької роботи у закладі освіти та серед педагогічних працівників; батьків і дітей з метою недопущення дискримінації та порушення прав дитини;формування дружнього та неупередженого ставлення до дітей з ООП.